Хвороба заблукалого ендометрію
Ендометріоз – одне з найзагадковіших захворювань, адже причини ендометріозу до кінця не з’ясовані. Існує багато теорій виникнення даного захворювання, але жодної доведеної. Поставити діагноз ендометріозу досить складно, тому що симптомів, характерних суто для даного захворювання немає. І пацієнти роками мігрують між гінекологами, гастроентерологами, неврологами, лікують безкінечні «запалення додатків», синдром подразненого кишечника, шукають причини безпліддя, перш ніж отримають свій діагноз. Середній термін встановлення цього діагнозу – 8 років! Немало, погодьтеся. Але ж від правильного і вчасного діагнозу залежить ефективність лікування.
При ендометріозі клітини ендометрію (внутрішнього слизового шару матки) потрапляють в ті місця, де їх в нормі не має бути.
Ендометрій постійно змінюється під дією гормонів протягом менструального циклу.
Основне його завдання – прийняти запліднену яйцеклітину та забезпечити розвиток вагітності. Якщо запліднення не відбулося, ендометрій деградує і відторгається, тобто настає менструація. Ті самі періодичні зміни відбуваються і у тканинах ендометрію поза межами порожнини матки, тобто у вогнищах ендометріозу, де б вони не знаходились (розростання, секреторні зміни, відторгнення). Це може супроводжуватись больовими відчуттями різної інтенсивності. Хоча зустрічаються і безсимптомні випадки захворювання.
Вогнища ендометріозу знаходять в різних органах і ділянках тіла. Частіше вони бувають в малому тазу – в сечовому міхурі, в яєчниках, стінці матки (аденоміоз), в прямій кишці, в позаматковому просторі (між маткою та прямою кишкою), операційних рубцях. Іноді їх знаходять під діафрагмою, в легенях, і навіть в головному мозку.
Основні симптоми ендометріозу: біль, порушення функції органів і безпліддя. На початку біль може бути циклічним (пам’ятаємо про залежність від менструального циклу!), але не у всіх і тільки на початку. Це може бути єдиною зачіпкою для лікаря, щоб запідозрити ендометріоз.
Інтенсивність болю може бути різною та залежить від локалізації та ступеню враження органу. В той же час вираженість клінічних проявів далеко не завжди пов’язана з кількістю і величиною вогнищ ендометріозу.
Іноді маленькі вогнища викликають нестерпний біль, що буде вимагати значних доз знеболюючих препаратів. Це пов’язано з враженням підлеглих нервових закінчень. І навпаки, глибокий поширений інфільтративний ендометріоз і повна відсутність скарг.
Чи існує профілактика ендометріозу?
На жаль, нічого конкретного і доведеного не придумали. Але можна суттєво знизити ймовірність цього захворювання, якщо ви будете:
- вести здоровий спосіб життя;
- займатися спортом;
- правильно харчуватися;
- відпочивати;
- мінімізувати стресові чинники.
Особливо про це треба знати батькам, у кого підростають дівчатка. Бережіть їх здоров’я, застерігайте від непотрібних зайвих навантажень і стресів, не вимагайте виключно відмінних оцінок за рахунок сну і відпочинку.
Діагностика ендометріозу: УЗД і МРТ (приблизно рівнозначні за ефективністю, якщо апаратура експертного класу поєднується з професіоналізмом фахівця, що проводить обстеження). Але все ж не всі форми ендометріоїдних вражень доступні для інструментальної діагностики, наприклад поверхневий ендометріоз очеревини знайти при УЗД не вдається ).
«Золотий стандарт» – лапароскопія з прицільною біопсією патологічних тканин.
Аналізу на ендометріоз, на жаль, поки не існує. Але існує спадкова схильність до виникнення цього захворювання, про це треба пам’ятати, якщо ваші найближчі родичі мали або мають цей діагноз.
