УЗД – покази, протипокази, діагностичні можливості
Для кожної епохи існував свій стереотип лікаря. В середні віки це був поважний чоловік з ланцетом для кровопускання. В дев’ятнадцятому сторіччі – не менш поважний, в білих рукавичках і з дерев’яною трубкою для вислуховування – вона називається стетоскопом, а в середині двадцятого символом лікаря стає фонендоскоп – варіант тієї ж трубки, але з гумовими шлангами для передачі звуку і звуковою камерою.
В наш же час усі шанси стати таким символом лікарської професії має апарат ультразвукової діагностики.
Як працює апарат УЗД
Серед сучасних методів діагностики ультразвук займає одне з чільних місць. Його перевагами є, насамперед, відносна простота проведення, широкий спектр показів, відсутність негативного впливу на організм. Крім того, у багатьох випадках ультразвукове дослідження дозволяє оцінити не тільки органічні зміни органу, але і його функціональну здатність. В основу цього методу покладена здатність ультразвуку з різною швидкістю проходити через органи та тканини і відбиватися від них залежно від їхньої щільності. Ультразвуковий датчик випромінює хвилі відповідної частоти і сприймає ці ж хвилі після відбиття їх досліджуваними органами з наступною передачею отриманого сигналу в розшифровуючий пристрій і подальшою демонстрацією на моніторі. Роздільна здатність, тобто найменший об’єкт, який можна побачити, для сучасних апаратів складає 1-3 мм, що співставно з можливостями рентгенівських КТ і МРТ-апаратів.
Як уже зазначалося, можна проводити УЗ-дослідження різних органів:
- головного мозку,
- очей,
- щитовидної залози,
- серця,
- судин,
- молочних залоз,
- органів черевної порожнини,
- сечостатевої системи,
- кісток і суглобів.
Для цього використовуються різні датчики, кожне з цих обстежень має свої особливості. Зараз ми обговоримо особливості обстеження органів черевної порожнини і позачеревинного простору. При дослідженні органів черевної порожнини лікар вивчає їх форму, взаємне розташування, розміри, товщину стінок, окремі внутрішньоорганні структури, наявність або відсутність новоутворень, ущільнень, порожнин, розростань тощо. В процесі дослідження фахівець може оглянути печінку, жовчний міхур, підшлункову залозу, селезінку, великі судини, нирки, наднирники.
Як підготуватись до проведення УЗД?
Для отримання якісного і інформативного результату слід відповідним чином підготуватися до обстеження. Рекомендовано проводити його вранці натще, або через 8-10 годин після прийому їжі. За 2-3 дні до УЗД необхідно виключити з раціону соки, газовані напої, бобові, чорний хліб, свіжі овочі, фрукти, молоко. При метеоризмі рекомендується приймати активоване вугілля.
Частота проведення такого обстеження визначається лікуючим лікарем. З профілактичною метою таке обстеження рекомендується проходити раз на рік.