Від цього ніхто не вмирає.
Про це незручно говорити.
Це можна терпіти. Ось і прокладки спеціальні придумали – урологічні. І регулярно рекламують по телевізору.
І звертаються до лікарів, коли вже зовсім біда.
Насправді це дуже поширена проблема як серед молодих жінок після пологів (і не тільки), так і серед жінок старшого віку.
Ця тема складна не тільки для діагностики, а і для вибору правильного лікування.
Отож, опущення статевих органів, або генітальний пролапс.
Що може турбувати?
- Відчуття випинання та тяжкості в нижній частині живота, яке посилюється під вечір та зникає в лежачому положенні.
- Проблеми з сечовипусканням (нетримання сечі, часті позиви, відчуття неповного випорожнення, гіперактивність сечового міхура, тощо);
- Відчуття чужорідного тіла або тиску в піхві
- Порушення дефекації
- Біль у крижах у положенні стоячи
- Розлади статевого життя
- Кров’янисті виділення при травматизації шийки матки, яка виступає за межі піхви.
Як діагностувати?
Опущення органів малого тазу діагностується при проведенні гінекологічного огляду спеціалістом, який займається лікуванням пролапсу. Пацієнтці достатньо покашляти або напружитись, щоб лікар виявив можливі порушення. Для підтвердження діагнозу додатково призначаються:
- клінічний аналіз сечі;
- УЗД органів малого тазу і сечовидільної системи;
- Кольпоскопія;
- Цистоскопія;
- Провокаційні проби (Вальсальви, кашльова проба);
- МРТ – при важких симптомах пролапсу.
Причини:
- Важкі пологи (сполучна тканина може ушкоджуватись при накладанні акушерських щипців, вакуум-екстракції плоду, стрімких пологах)
- Надмірні фізичні навантаження
- Дефіцит статевих гормонів
- Ожиріння, бронхіальна астма, хронічний кашель, закрепи, великі пухлини в тазу
- Вроджена слабкість (дисплазія) сполученої тканини, що інколи може спричиняти випадіння матки навіть у молодих жінок, які не народжували.
Існують консервативні та оперативні методи лікування опущення матки, які безпосередньо залежать від стадії захворювання, стану та віку пацієнтки. І пам’ятайте, консервативні методики ми можем вам пропонувати на початковій стадії пролапсу або за наявності протипоказань до операції.
Статтю підготувала лікар – Каленюк Наталія Петрівна