Корисне про МЕЛАНОМУ

Чим можуть бути небезпечні родимки?

Можливістю переродження в одну із найбільш злоякісних пухлин – меланому.

Як розпізнати родимку, що перероджується?

Це досить просто – треба запам’ятати абревіатуру АКОРД меланоми, в якій кожна літера має своє значення.

А – асиметрія (якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл, половинки повинні бути рівними, поява асиметрії може бути однією із перших ознак переродження.

К – край, у здорової родимки він повинен бути рівним. Поява нерівностей чи рваного краю може свідчити про її переродження.

О – окрас повинен бути рівномірним. Інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпечність буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого…

Р – розмір, чим більша родимка, тим вищий ризик переродження. Але розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї із них.

Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок.

Які найнебезпечніші ознаки переродження родимки?

Одним із найперших і найнебезпечніших ознак її переродження є зміна кольору, поява вкраплень, точок, прожилок іншого відтінку на її поверхні. Іноді може бути втрата кольору у вигляді часткового посвітління родимки.

Чим небезпечна меланома?

Меланома небезпечна дуже швидким метастазуванням, тобто розсіюванням пухлинних клітин по інших органах і тканинах, що призводить до порушення їх функцій і смерті пацієнта. Одна із форм меланоми може метастазувати вже через півроку після появи першої пухлини.

У кого частіше з’являється меланома?

У людей зі світлою шкірою, з великою кількістю родимок на тілі. У тих, хто в дитячому віці кілька разів отримував сонячні опіки, в тих сім’ях, де в одного із прямих родичів було діагностовано меланому, а також у людей із диспластичними і атиповими невусами.

Як ставлять діагноз меланоми?

Зазвичай в кілька етапів. Для встановлення попереднього діагнозу найчастіше достатньо клінічного огляду досвідченого спеціаліста та проведення діагностичної дерматоскопії. Для постановки остаточного діагнозу необхідне хірургічне видалення пухлини з її наступною гістологічною діагностикою.

 

Сучасні методи діагностики:

  •   дерматоскопія – неінвазивний метод дослідження, який дозволяє візуалізувати структури епідермісу і сосочкового шару дерми, які невидимі для неозброєного ока;
  •   дерматоскопія застосовується для діагностики пігментних утворень шкіри (набуті та вроджені меланоцитарні невуси), ранньої діагностики раків шкіри (меланоми, та немеланомних раків шкіри), доброякісних новоутворень шкіри, судинних утворень, а також при деяких інших станах;
  •   при використанні дерматоскопії меланому діагностують на 20% частіше в порівнянні з діагнозом, поставленим тільки на підставі клінічного огляду

Чи може меланома передаватися по спадковості?

Сама меланома не передається по спадковості, а от схильність до її появи в сім’ях з меланомою в анамнезі значно вища. Описані також випадки внутрішньоутробної передачі меланоми від матері новонародженому.

А може меланома з’явитися без родимки, на здоровій шкірі?

Так, меланома може з’явитися як самостійна пухлина, схожа на змінену родимку. При цьому розмір її спочатку може бути достатньо маленьким (всього кілька міліметрів).

Чи буває меланома у дітей?

Буває, але досить рідко. Найчастіше меланома уражає людей молодого дієздатного віку.

Від чого залежить успіх лікування меланоми?

Найголовнішим фактором успішного лікування є час виявлення і правильного видалення меланоми: чим раніше видалена меланома, тим вищий шанс на відсутність метастазів.

Чим відрізняються меланома і рак шкіри?

Вони відрізняються типом клітин шкіри, з яких починається ріст пухлини. При меланомі вихідними є меланоцити (клітини, складовими яких є пігмент меланіну), а при раку шкіри – клітини епітелію (клітини тілесного кольору, які не мають пігменту). Крім того, рак шкіри має значно більш сприятливе протікання, розвивається роками і дуже рідко метастазує.

Чи захищають сонцезахисні креми родимки від переродження?

На жаль, сонцезахисні креми не захищають родимки від переродження і не знижують ризик розвитку раку шкіри. Використання сонцезахисних кремів рятує тільки від дії ультрачервоного спектру випромінювання. Людина може довше перебувати на сонці, не обгорівши, в той же час збільшується кількість ультрафіолету, який поглинається шкірою. Саме ультрафіолет є основним фактором розвитку меланоми.

Як попередити переродження родимки?

Повністю попередити його, на жаль неможливо, так як фактор спадковості грає велику роль. Але знизити цілком реально. Необхідно зменшити ультрафіолетове навантаження на відкриті частини шкіри. Не допускати постійного травмування родимок. Бути уважним, вчасно звернутись до спеціалістів і видалити змінену родимку.

Цифрова дерматоскопія

Дерматоскопія успішно практикується в усьому світі вже більше десяти років. Суть методики гранично проста. Дерматоскоп дозволяє отримати цифрове зображення родимки або підозрілого шкірного утворення після багаторазового оптичного збільшення. Це зображення виводиться на монітор комп’ютера, де лікар оглядає колір досліджуваного об’єкта, його форму та інші ознаки.

«На око» всі  утвори на шкірі часто бувають подібними, тому для встановлення діагнозу необхідно обов’язково провести дерматоскопію. Крім того, під дією сонячного випромінювання чи при пошкодженні невуси мають властивіть «перероджуватися».

При несвоєчасній діагностиці 95% хворих на меланому помирають. На даний час меланома зустрічається навіть у дітей. Тому, щоб не допустити виникнення меланоми, необхідно обстежувати періодично проходити обстеження. Якщо є ознаки «недобрих» змін, такий невус необхідно видалити якомога швидше.

Коли бажано проходити дерматоскопію?

Родимки терміново потрібно обстежити, якщо:

  • змінились колір, форма і розмір родимки (невуса);
  • має розмиті краї;
  • на родимці є тріщини;
  • механічна травма родимки, кровить;
  • свербіж, біль;

До групи ризику, яким варто зробити дерматоскопію, належать люди з:

  • I-II фототип шкіри;
  • понад 4 родимки розміром більше 6 мм;
  • якщо родинки розташовані у місці постійного травмування (на шиї, промежині, пахвах);
  • у родині були хворі на меланому або інші онкологічні захворювання.

Сподобалась стаття? Поділіться нею!