Міома матки

Міома матки – доброякісна пухлина, яка доволі часто зустрічається у жінок репродуктивного віку. Також часто ви можете зустріти іншу назву – лейоміома. З її наявністю не пов’язані підвищені канцерогенні ризики, вона ніколи не переродиться в рак. Зустрічаються як одиночні вузли, так і множинні. Вони поділяються на:

  • субсерозні – ростуть на матці, безсимптомні при розмірах до 3-х см тактика – раннє виявлення на УЗД, профілактика росту;
  • якщо починає рости, стискає суміжні органи, виникають болі, порушення сечовипускання і дефекації, венозний застій. Тоді виникає необхідність оперативного лікування. Ще є одна небезпека  у такого вузла – якщо у нього тонка ніжка, можливий перекрут, що супроводжується сильними болями (клініка гострого живота). Краще до такого не доводити, видалити вузол зазделегідь;
  • інтрамуральні вузли розташовані в матковому м’язі (міометріі). Малі вузли безсимптомні, ті, що ростуть, порушують структуру і функцію міометрію, що може проявлятися тривалими і посиленими матковими кровотечами. Лікування оперативне;
  • субмукозні вузли ростуть в порожнину матки, це найнесприятливіше розташування. Симптоми – біль, кровотечі, рідкі виділення з піхви з неприємним запахом. Лікування – оперативне, гістерорезектоскопія.

Найчастіше запитання пацієнток – чому виникла міома і як попередити?

Основа всьому – генетична схильність. Якщо була у бабусі і мами, жінка теж може отримати міому в спадок. Але є і інші фактори:

  • гормональний дисбаланс (дефіцит прогестерона, гіперестрогенія, стрес);
  • оперативні втручання (аборти, лікувально-діагностичні вишкрібання);
  • ранній початок менструацій (до 12 років);
  • вік (після 30 років ризик збільшується в 5 разів, після 40 – в 10 разів більше, ніж в 20);
  • пізні пологи (після 30 років, тривалий проміжок між пологами. Більша кількість пологів знижує ризик розвитку міоми;
  • хронічні запальні захворювання органів малого тазу;
  • ожиріння, метаболічні порушення.

Під час звичайного обстеження на гінекологічному кріслі або при ультразвуковому дослідженні органів малого тазу у жінки лікар може випадково знайти фіброматозні вузли, про існування яких пацієнтка і не підозрювала. Буває навіть при наявності симптомів (рясних і болючих місячних, болях низом живота, порушеннях сечопуску і дефекації), жінка не поспішає до гінеколога. «А може само пройде», «Та в мене завжди були такі менструації». Іноді приходять, коли вже з’являються задуха і метелики перед очима, а гемоглобін при обстеженні доходить до 70 г/л, або і того нижче.

Які ж є на сьогоднішній день обстеження при міоми матки?

  • ультразвук, всім відомий і доступний;
  • лабораторні тести (загальний аналіз крові на визначення анемії);
  • магнітно-резонансна томографія (вона детально показує розміри та розташування вузлів, допомагає підібрати відповідні варіанти лікування;
  • гістеросонографія (введення стерильної рідини в порожнину матки з одночасним ультразвуковим дослідженням для кращої візуалізації субмукозних вузлів);
  • гістероскопія (лікар вводить в матку маленький телескоп з освітленням, через який подається рідина для розширення порожнини матки, що дозволяє ретельно розглянути стінки матки і гирла маткових труб).

Сьогодні ми поговоримо про лікування міоми матки

  1. Гонадотропін-рілізінг гормон (ГнРГ) блокує продукцію естрогенів і прогестерона, викликає тимчасову менопаузу, в результаті припиняються менструації, фібоматозні вузли зменшуються в розмірах, нормалізується гемоглобін крові. Препарати ГнРГ призначають не більш ніж на 3 – 6 місяців, тому що при більш тривалому курсі лікування вони можуть викликати втрату кісткової маси. Лікар може призначити ГнРГ для зменшення розмірів міоми перед операцією, або, навпаки, для уникнення оперативного втручання і перевода в менопаузу, якщо вам більше 45 років.
  2. ВМС «Мірена» (прогестинвмісна внутрішньоматкова система) може припинити маткові кровотечі, які викликані міомою, але не зменшить її розміри.

НЕІНВАЗИВНІ ПРОЦЕДУРИ:

  • Фокусована ультразвукова абляція (ФУЗ абляція) – безопераційний метод лікування високоенергетичним ультразвуком під контролем МРТ, при якому руйнується тканина міоми.

МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНІ ПРОЦЕДУРИ:

  • ЕМА (емболізація маткових артерій) – через артерії на стегні в судини матки вводяться часточки спеціального емболізаційного препарату, що викликає блокування кровопостачання фіброматозних вузлів і зменшення їх розмірів.
  • Лапароскопічна міомектомія – якщо фіброматозних вузлів небагато, їх можна видалити через маленькі розрізи на животі при лапароскопіі, залишивши матку на місці. Якщо вузол великий, його теж можна видалити, але спочатку подрібнити на тоненькі стрічки за допомогою морцелятора.
  • Гістероскопічна міомектомія – якщо вузол росте в порожнину матки (субмукозний), його можна видалити через піхву і шийку матки під час гістероскопії.
  • Аблація ендометрія – процедура руйнування ендометрія різними видами енергії, електро-, радіо-, мікрохвильовою. Операція виконується при гістероскопіі у жінок з аномальними матковими кровотечами, які не планують вагітніти.

ТРАДИЦІЙНІ ХІРУРГІЧНІ ПРОЦЕДУРИ:

  • Лапаротомія (розріз на животі) і гістеректомія (видалення матки);
  • Видалення вузлів (консервативна міомектомія).

Яке саме лікування Вам потрібне може визначити лише лікар після повного обстеження з урахуванням Ваших репродуктивних планів, супутніх захворювань, фінансових можливостей і особистих побажань.

Сподобалась стаття? Поділіться нею!